Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
закоренілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
закоренілість — лості, ж. Властивість за знач. закоренілий … Український тлумачний словник
закоснілий — а, е. Закоренілий, застарілий, відсталий … Український тлумачний словник
заматерілий — а, е, заст. 1) Зрілого віку, змужнілий. 2) Закоренілий … Український тлумачний словник
запеклий — а, е. 1) розм. Який запікся, став твердим; запечений. 2) Який відзначається жорстокістю. 3) Який завжди все робить по своєму; упертий, затятий. || Який характеризується упертістю (про вдачу). || Який не піддається впливові, перевихованню;… … Український тлумачний словник
переконаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до переконати. 2) у знач. прикм. Який має тверді, послідовні переконання. || Послідовний у своїх звичках, поглядах, уявленнях і т. ін.; закоренілий, непохитний … Український тлумачний словник
невиправний — (нездатний виправитися, стійкий у своїх, зазв. неґативних, схильностях, звичках тощо), непоправний, безнадійний, безпросвітний; закоренілий, зашкарублий (який відзначається вже давніми, міцними звичками тощо зазв. неґативними) Пор. безпробудний,… … Словник синонімів української мови
усталений — (який закріпився в певній формі), узвичаєний, сталий, стійкий; закоренілий (який міцно встановився про щось неґативне) … Словник синонімів української мови
